Заголовок

Небезпека від спалювання опалого листя та твердих побутових відходів

2017-03-31

Увага! Не спалюйте опале листя!

Поширеним, але ризикованим методом утилізації органічних рештків та побутових відходів є спалювання опалого листя та торішньої трави. В пік весняного і осіннього спалювання відходів, повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, люди рідко надають цьому належну увагу.
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і які можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.
Не менш важливою проблемою в місті залишається горіння твердих побутових відходів на контейнерних майданчиках, стихійних звалищах твердих побутових відходів та на міському полігоні твердих побутових відходів на Деївській горі, де несвідомі мешканці навмисне підпалюють відходи чи викидають недопалки від сигарет. Цим вони наносять невиправну шкоду як своєму здоров’ю, так і здоров’ю своїх дітей і всіх жителів міста.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, які лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, але гинуть і ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола – недуже гарне добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.
4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.
6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до загибелі диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя не стійте осторонь, пояснюйте, що цього робити не можна.